ВІЙНА: психологічна підтримка
З кожним місяцем ми міцнішаємо. Наші діти дорослішають щодня. І прискорює це війна.
Вже неодноразово ми чули відгуки від батьків, наскільки малята стали більш організованими, зібраними, самостійними. Та й дорослі по собі помічають, що просто розслабитися, як колись раніше, не виходить... Ця внутрішня напруга та постійна зібраність, тривожність - це нормальні явища, результат адаптації організму на тривалу непередбачувану подію.
Та цю напругу треба періодично "розріджувати" - і буквально теж (додержуватися питного режиму). Поглиблюйтесь у звичайні справи, грайте з малям, додавайте "до раціону" рухливі ігри, смішинки, навчайте (власним прикладом) з гумором реагувати на певні обставини, - дозволяйте собі емоції, і допомагайте в цьому дитині.
Зараз є особливо важливим не накопичувати в собі переживання. Тому придумуйте щодня цікаві п'ятихвилинки, аби "переключитися" на режим динамічної непередбачуваності спільно зі своїм малям. Дозволяйте собі екологічно визволятися від зайвої нервової напруги ;)
Бережіть себе.
Все буде Україна!
***
Любі батьки
Зараз саме час дещо нагадати)
Можливо, хтось по собі вже помітив, що настрій капризує, нерви можуть інколи не дослухатися мозку, поведінка малечі визиває роздратування,..
Справа у тому, що втома має властивість накопичуватися.
Сьомий місяць війни.
Дитина на «дистанційці».
Осінні дощі…
Різні побутові питання… У близьких «капризний» настрій через все це… І все треба розрулювати й залишатися «на плаву»
Обійміть себе хоч на хвильку
Відідвиньте клопоти та посидьте з малям за його улюбленою казочкою)
Дайте собі дві хвилини на подивитися на небо…
Здивуйте свої звичайні справи - зробіть шось неочікуване, що додасть Вам сили
Помічайте довкола ДОБРЕ
Ми живемо. Цінуймо це
***
Нашим дітям доводиться жити у цей час.
Безперечно, це залишиться у їхніх дитячих спогадах. Це впливає на формування їхнього характеру.
Любі батьки! Саме на вас вони дивляться, вашими проявами та емоціями наповнюються, вчаться у вас реагувати на непрості обставини.
Пам’ятайте про це
Тримайте рівновагу, діліться спокійною підтримкою та будьте впевнені.
***
Любі батьки! Зараз просто приділяємо спокійну увагу нашим малятам.
Переключення уваги, спільне складання якихось історій чи казочок з доброю кінцівкою, ігри на увагу, в кольори, відгадайки різні)) Рухи, підтанцюльки, позмагайтеся на присідання/борюкання - це теж важливо (спілкування, тілесна взаємодія)
І побільше О Б І Й М А Ш О К!
***
Діти все розуміють і відчувають.
Зберігайте спокій та рівновагу.
Обіймайте частіш малечу та близьких .
Знайдіть, чим їх відволікти чи зайняти.
Як відчуваєте тривогу - дихайте глибше.
Не забувайте пити достатньо рідини.
Бережіть себе.
***
Любі батьки! Ми всі зміцніли. Наші малята зміцніли.
Від деяких батьків я чую, що діти ведуть себе “як маленькі герої, організовані, слухняні”
Це надзвичайно важливо.
І це - завдяки ВАМ. Завдяки вашому розумінню, вашій мудрості та вашій силі.
Так, інколи може нахлинути тривожність, неспокій, страх. Це - нормально. Прийміть це на трошки, й відпустіть. Для допомоги - кілька вправ.
І, звичайно, обійми.
***
Любі батьки!
Малята відчувають вашу впевненість та вашу тривогу, вашу врівноваженість та знервованість.
Вони бачать та чують, що і як довкола. Вони своїм настроєм, своєю поведінкою транслюють це назовні.
Зара важливо їм створити умови, щоб їхні переживання НЕ НАКОПИЧУВАЛИСЯ всередині них.
Для цього використовуйте все, шо маєте під рукою: олівці, фломастери, воскові олівці - щоб можна було малювати не тільки плавно, а й різко; папір - і шоб малювати на ньому, і шоб рвати його; подушки - і шоб спати та обіймати, і щоб битися граючись та боксувати.
Рухливі вправи, стрибання, присідання наввипередки з вами (чом би й так? )
Покричіть, хто голосніше. Покричіть, хто довше (ви поняли - це і для вас теж корисно)
Якщо маля вередує - ДОЗВОЛЬТЕ йому випустити зовні напругу, потім - переключіть увагу, займіть чимсь цікавим, заспокойте.
Залишайтеся мудрими та врівноваженими
В жодному разі НЕ зривайтеся на малятах та близьких, краще - просто ОБІЙМІТЬ їх.
***